Ілюзія
Блакитноока
Ти говориш до мене Щось ніжне, ласкаве, А я знову не чую тебе, Крізь клунки білі пробиваюсь, Танцюю далеко-далеко, літаю у хмарах... Тебе у снах я бачу, Твої слова, якими ти колись застерігав, відлунням в голові звучать... Ти так далеко і водночас близько, Немов ілюзія, Яку фантазія моя малює. © Блакитноока
2021-01-26 18:29:01
12
0
Інші вірші поета
Вірт чи реал? нумо божеволіти? н е с у д и л о с ь с в і т
Інші поети
Мария Шпир
@mariya_shpir
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1744
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9655