Як гадаєш?
Як гадаєш, що таке кохання? Чи знаєш ти, що таке любов? Із кожним днем підсилюється хвилювання, а від думок про н ь о г о закипає кров. Коли лік часу поруч з н и м втрачаєш, коли душу свою перед н и м оголяєш, коли у й о г о теплих обіймах щоночі засинаєш, коли тобі потрібен тільки в і н, а про інших навіть не питаєш. Здається, нічого дивного у цьому немає, та потреба у н ь о м у з кожною хвилиною зростає, й о г о вуста до себе манять, а в і н тобі на ніч казку читає.
2021-10-08 11:25:46
8
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1059
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1385