Як гадаєш?
Як гадаєш, що таке кохання? Чи знаєш ти, що таке любов? Із кожним днем підсилюється хвилювання, а від думок про н ь о г о закипає кров. Коли лік часу поруч з н и м втрачаєш, коли душу свою перед н и м оголяєш, коли у й о г о теплих обіймах щоночі засинаєш, коли тобі потрібен тільки в і н, а про інших навіть не питаєш. Здається, нічого дивного у цьому немає, та потреба у н ь о м у з кожною хвилиною зростає, й о г о вуста до себе манять, а в і н тобі на ніч казку читає.
2021-10-08 11:25:46
8
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1966
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5576