Щастя, ти де?
А ти — затята песимістка,
І темперамент меланхоліка в додачу маєш.
Мелодії сумних пісень завжди вмикаєш.
І щоб не сталося з тобою,
Куди б твій шлях далекий не звернув,
Повіриш швидше у погане,
У зраду, біль, хворобу чи нещастя,
Ніж будеш щастя стерегти.
Його ж для тебе не існує,
Здавалось, шторкою закрилося від тебе,
Сховалось без нагальної на те причини,
Аби творити іншим світлу путь,
Сидить і потай з тебе насміхається,
А інших береже від бід.
Хоч мрієш ти про нього день у день,
У снах ви зустрічаєтеся часто,
А наяву — як вороги.
І досі зрозуміть не можеш
Чи ти насправді песиміст,
Чи реаліст, який у зло повірить,
А в думах своїх буде сподіватись на фортуну.
© Блакитноока
2021-04-24 15:45:04
8
0