п о т е р п и
потерпи, час вилікує все, не чіпай — заживе безглуздо радили мені, і я жила немов вві сні, і було все у тишині він не повернеться, до нашого таємного місця не прийде, міцно не обійме почекай, воно усе мине, біль ніколи більш не сколихне абсурдні слова, від них болить моя голова, та, здається, боротися з ними готова минули роки — жодних змін нема, проживаю роки свої дарма, все закрито чорними дверима. © solenka
2021-07-09 17:16:03
10
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13111
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2611