Кінець
Блакитноока
І може в одній із мрій ти знову мене згадаєш, Хоча я не чекатиму уже, Бо знатиму, що все завершено давно. І байдуже тепер на те, у чому клялись одне одному тоді, Бо постійного нема нічого в цьому світі. І божевілля наших почуттів Так швидко з історії моєї зникло, Хоч на більше сподівались ми. Водночас страшно і прекрасно До нас усвідомлення того прийшло, Що і наш настав кінець. © Блакитноока
2021-05-10 11:48:09
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дівчина Осінь
Як гарно🥺🥰
Відповісти
2021-05-10 16:38:44
Подобається
Блакитноока
@Дівчина Осінь дякую ❤️🙃
Відповісти
2021-05-10 17:02:56
Подобається
Інші вірші поета
м и н у л е Минуло все, минули ми Буває час... Плюс та мінус
Інші поети
Aëden
@jewdiks
سين
@SAHARMALIK
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4202
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13552