У трамваї
Ти зайшла у брудний, дещо огидний трамвай, Пробралась крізь натовп людей, Та зайняла місце позаду. Одні виходили, інші сідали, А він незмінно сидів біля тебе. Час від часу чомусь загадково всміхався, Споглядав то на тебе, То на свій телефон. "Дурник чи тільки здається?" — питання, на яке відповідь досі не відома тобі. Трамвай зупинився, Музика стихла на мить. А ти вже зібралась виходити, Телефон у кишеню поклала, У рюкзак — книжку товсту. Крок вперед зробити не встигла, Бо він свою руку тобі простягнув, Тепло розлилось всім тілом твоїм, Юнак розпустив парасольку Кольору веселкових усмішок, І ви мерщій побігли кудись в далечінь, У світ, де сонце за горизонт не заходить. © Блакитноока
2021-04-13 08:52:40
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Rin Ottobre
Дуже романтично)
Відповісти
2021-04-13 10:52:26
1
Сандра Мей
Так романтика... Але у житті таке рідко трапляється 🥺 А вірш бомба
Відповісти
2021-04-13 15:54:47
1
Блакитноока
@Сандра Мей ех, на жаль 💔
Відповісти
2021-04-13 16:03:36
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2477
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5018