У трамваї
Ти зайшла у брудний,
дещо огидний трамвай,
Пробралась крізь натовп людей,
Та зайняла місце позаду.
Одні виходили, інші сідали,
А він незмінно сидів біля тебе.
Час від часу чомусь загадково всміхався,
Споглядав то на тебе,
То на свій телефон.
"Дурник чи тільки здається?" — питання, на яке відповідь досі не відома тобі.
Трамвай зупинився,
Музика стихла на мить.
А ти вже зібралась виходити,
Телефон у кишеню поклала,
У рюкзак — книжку товсту.
Крок вперед зробити не встигла,
Бо він свою руку тобі простягнув,
Тепло розлилось всім тілом твоїм,
Юнак розпустив парасольку
Кольору веселкових усмішок,
І ви мерщій побігли кудись в далечінь,
У світ, де сонце за горизонт не заходить.
© Блакитноока
2021-04-13 08:52:40
11
5