У трамваї
Ти зайшла у брудний, дещо огидний трамвай, Пробралась крізь натовп людей, Та зайняла місце позаду. Одні виходили, інші сідали, А він незмінно сидів біля тебе. Час від часу чомусь загадково всміхався, Споглядав то на тебе, То на свій телефон. "Дурник чи тільки здається?" — питання, на яке відповідь досі не відома тобі. Трамвай зупинився, Музика стихла на мить. А ти вже зібралась виходити, Телефон у кишеню поклала, У рюкзак — книжку товсту. Крок вперед зробити не встигла, Бо він свою руку тобі простягнув, Тепло розлилось всім тілом твоїм, Юнак розпустив парасольку Кольору веселкових усмішок, І ви мерщій побігли кудись в далечінь, У світ, де сонце за горизонт не заходить. © Блакитноока
2021-04-13 08:52:40
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Rin Ottobre
Дуже романтично)
Відповісти
2021-04-13 10:52:26
1
Сандра Мей
Так романтика... Але у житті таке рідко трапляється 🥺 А вірш бомба
Відповісти
2021-04-13 15:54:47
1
Блакитноока
@Сандра Мей ех, на жаль 💔
Відповісти
2021-04-13 16:03:36
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2137
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6391