Звичка

Блакитноока

Я до тебе звикла вже давно, До жартів твоїх - несмішних, До голосу твого - дзвінкого... Я забула вже про мурашки, Які колись ти викликав. Твоє чарівне слово - І моє серце ожива... Зникло все, а з ним кохання моє... Ти став моєю звичкою - Найгіршою... © Блакитноока

2021-01-22 19:53:15

Інші вірші поета

Плюс та мінус Щастя, ти де? Я, ти і наше щастя не діти

Інші поети

Sofia Myers

@soffimyerrs

JENOVA JACKSON CHASE

@PercabethNewt

Lelyana_ art

@Lelyana_art

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12368

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

4847