Звичка
Блакитноока
Я до тебе звикла вже давно, До жартів твоїх - несмішних, До голосу твого - дзвінкого... Я забула вже про мурашки, Які колись ти викликав. Твоє чарівне слово - І моє серце ожива... Зникло все, а з ним кохання моє... Ти став моєю звичкою - Найгіршою... © Блакитноока
2021-01-22 19:53:15
11
0
Інші вірші поета
така закохана Повірити в казку Море А як це так?
Інші поети
Shantilly
@Shantilly
Zay
@Zay_306
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8755
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1579