Звичка

Блакитноока

Я до тебе звикла вже давно, До жартів твоїх - несмішних, До голосу твого - дзвінкого... Я забула вже про мурашки, Які колись ти викликав. Твоє чарівне слово - І моє серце ожива... Зникло все, а з ним кохання моє... Ти став моєю звичкою - Найгіршою... © Блакитноока

2021-01-22 19:53:15

Інші вірші поета

не діти д о р о с л е ж и т т я Те, що треба стерегти літо та кохання

Інші поети

Vorozhka

@Vorozhka

Bai Hwar

@ymoea104

alia gala

@galaalia

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12445

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2401