Дядечко Час
Богдан Кухта
Час помало забирає Все, що було дороге. Лаконічно так говорить: "Не твоє вже, не твоє." Бог з речами, що зламалися, Покришилися, розбились. Так багато ще не встигли Люди, що в мені лишились... В серці заживуть рубцями, Лишуть слід - важке прощання. Всі вони - певен, любили, Мали мрії й сподівання. Не розділять більш зі мною Миті в радості й журбі, Хочу вірити в банальність, Що вони там не одні. І немає там нічого, що б псувало їх буття. Час мовчить, Всевишній поруч, Кличуть його на ім'я. Мають вісті про родину, Що у кого з нас нового. Без емоцій просто й тихо Вірять в нашу перемогу. Хоч кричить старий годинник, Скрип вчувається з далля. Дід все далі промовляє: "Не твоя вже, не твоя." © Богдан Кухта 2020
2020-09-01 18:00:37
1
0
Інші вірші поета
30 років Коріння 2020-ий Перша любов
Інші поети
Лео Лея
@lesya_yurp
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8052
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15633