Дядечко Час
Богдан Кухта
Час помало забирає Все, що було дороге. Лаконічно так говорить: "Не твоє вже, не твоє." Бог з речами, що зламалися, Покришилися, розбились. Так багато ще не встигли Люди, що в мені лишились... В серці заживуть рубцями, Лишуть слід - важке прощання. Всі вони - певен, любили, Мали мрії й сподівання. Не розділять більш зі мною Миті в радості й журбі, Хочу вірити в банальність, Що вони там не одні. І немає там нічого, що б псувало їх буття. Час мовчить, Всевишній поруч, Кличуть його на ім'я. Мають вісті про родину, Що у кого з нас нового. Без емоцій просто й тихо Вірять в нашу перемогу. Хоч кричить старий годинник, Скрип вчувається з далля. Дід все далі промовляє: "Не твоя вже, не твоя." © Богдан Кухта 2020
2020-09-01 18:00:37
1
0
Інші вірші поета
Намальовані Написав два Коронавірусна скоромовка Перша любов
Інші поети
Juli Tenera
@Poetess
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
16164
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17017