Відпусти
Доторки до руки – Розлуки знак, Тож Відпусти Її, Не тримай Її, Віддавши ключі, Не дзвони В порожні двері. Від сьогодні в етері Ти-ша. Можливо, мовчання Замінить бажання Побути разом? Раз – ом Два – ом Три – ом І так до кінця. Вдих, видих – І він Медитує. Нічого Не чує, Нікого Не бачить. Лиш крик журавля Донісся з далля, Відбився луною. Що ж сталось з тобою? © Богдан Кухта 2020 #poetry, #Поезія
2020-09-11 16:01:58
4
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1242
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1537