Відпусти
Доторки до руки – Розлуки знак, Тож Відпусти Її, Не тримай Її, Віддавши ключі, Не дзвони В порожні двері. Від сьогодні в етері Ти-ша. Можливо, мовчання Замінить бажання Побути разом? Раз – ом Два – ом Три – ом І так до кінця. Вдих, видих – І він Медитує. Нічого Не чує, Нікого Не бачить. Лиш крик журавля Донісся з далля, Відбився луною. Що ж сталось з тобою? © Богдан Кухта 2020 #poetry, #Поезія
2020-09-11 16:01:58
4
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1905
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1961