Відпусти
Доторки до руки – Розлуки знак, Тож Відпусти Її, Не тримай Її, Віддавши ключі, Не дзвони В порожні двері. Від сьогодні в етері Ти-ша. Можливо, мовчання Замінить бажання Побути разом? Раз – ом Два – ом Три – ом І так до кінця. Вдих, видих – І він Медитує. Нічого Не чує, Нікого Не бачить. Лиш крик журавля Донісся з далля, Відбився луною. Що ж сталось з тобою? © Богдан Кухта 2020 #poetry, #Поезія
2020-09-11 16:01:58
4
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2550
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2083