Відпусти

Богдан Кухта

Доторки до руки – Розлуки знак, Тож Відпусти Її, Не тримай Її, Віддавши ключі, Не дзвони В порожні двері. Від сьогодні в етері Ти-ша. Можливо, мовчання Замінить бажання Побути разом? Раз – ом Два – ом Три – ом І так до кінця. Вдих, видих – І він Медитує. Нічого Не чує, Нікого Не бачить. Лиш крик журавля Донісся з далля, Відбився луною. Що ж сталось з тобою? © Богдан Кухта 2020 #poetry, #Поезія

2020-09-11 16:01:58

Інші вірші поета

А все-таки... Крапля крові Дядечко Час На асфальті

Інші поети

Dreams

@Chevalpinou_

Uina Ku

@mayor_hija

Пані Зефірка

@Crazy_sheep

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3456

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2450