Намальовані
Намальовані троянди Не розквітнуть на вікні. Не потрібно лити воду, Бо вони й так не живі. Рамка з дерева готова, Підпис автора в кутку. Не продали квіти вчора, Не розбий душу крихку. Спочивають в павутинні, Вицвітають кольори, Сплять прекрасні Й не спитають, Чому мухи обсідають. Підберуть можливо люди, Продадуть за оковиту. Ось культурні поривання, Муки совісті й зітхання. За дарма когось робота, За дарма зів"яв букет. Невелика в тім турбота, Це лиш вірш...і тут кінець. © Богдан Кухта 2021 #poetry, #Поезія
2021-01-10 18:41:09
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вероника Рубин
👏👏Гарний вiрш
Відповісти
2021-01-10 19:38:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5654
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6296