Намальовані
Намальовані троянди Не розквітнуть на вікні. Не потрібно лити воду, Бо вони й так не живі. Рамка з дерева готова, Підпис автора в кутку. Не продали квіти вчора, Не розбий душу крихку. Спочивають в павутинні, Вицвітають кольори, Сплять прекрасні Й не спитають, Чому мухи обсідають. Підберуть можливо люди, Продадуть за оковиту. Ось культурні поривання, Муки совісті й зітхання. За дарма когось робота, За дарма зів"яв букет. Невелика в тім турбота, Це лиш вірш...і тут кінець. © Богдан Кухта 2021 #poetry, #Поезія
2021-01-10 18:41:09
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вероника Рубин
👏👏Гарний вiрш
Відповісти
2021-01-10 19:38:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2043
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4708