Коріння
Ми забули усе, Де ж коріння моє? Обросло у брехні. Все не так, Все не ті Дописали за нас Урядовий указ: Вирубати ліси, Попалити шляхи, Замести і прибрати, Неугодних убрати, Мову нашу до тла, До самого шрифта Поміняти місцями, Що ж то сталось із нами? Ми забули усе. Де ж коріння твоє? Головою в стіну. Помолився хресту? Якщо легше не стало, Тоді двічі замало, Тричі - згадуй Алаха, Крішну, Будду і Брахму. Може хтось відповість Або щось оповість, Як забули усе, Поховали старе, А нового нема - Взнати б Бога ім'я? Чи прожили правдиво, Щоб повірити в диво, Якщо сонце заснуло, Ми були чи не були? © Богдан Кухта 2020
2020-11-24 18:59:49
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Оксана Климко
Надзвичайно правдиво❤️
Відповісти
2020-11-26 15:59:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2393
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2410