Байдужість і вогонь
В мене нічого з собою немає Окрім болю та розчарування Відчуття ніби я помираю І це передсмертне бажання Я хочу щоб ти не чекала мене, Бо я лише пил у пустелі Лиш дозволь полюбити мені тебе І до біса емоційні качелі. Тепер то ти зрозуміла, люба Що для мене безцінна і понині Жує дитина хубабубу Вже губи від неї всі сині Я п’ю ультрамариновий напій, Хоча досі фанат вічнозеленого Прошу, маленька навіть не мрій Розлучати мене з кришталевим А інші мов ґрунт Наче для чогось існують Думки лише брухт, За ними ку‘ди пильнують Кріпацький тяжкий труд, Божий суд чого вартує? Дайте мені снуд, дуже холодно… Поміж споруд, Я як Курт Кобейн - труп, Та в неї горять очі Більше ніж вогонь Прометея Оргазм досяг апогея Моя люба, навік, Дульсінея
2022-11-27 10:14:26
2
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4204
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3832