Єва
Сніданок з Едемом
Поцілунок - лід, Я прилип до губ твоїх. Мій психічний стан В мене сон украв Я прожив мало літ Але ти зараз повір: В твоєму розумінні Відносини це міт. Зараз пишу мов я Шекспір, Дірок в стосунках ніби тир Ти подругам своїм Гомоніла що я рекетир. Я почав приймати ліки, Лікар психіатр мов друг на віки Ти ініціатор, прошу ніж з рук викинь Чому я так тебе кохаю? В спогади досі озираюсь Лід лиш вода котра зосталась Я ніби на хресті грав роль апостола Петра Та як можна стверджувати що життя - театр? Я з глини, ти з мого ребра І яблук у саду нема Холодно і лячно, за вікном зима Ніяких «ми» ніяких «нас», лише пітьма.
2023-11-18 10:11:35
1
0
Інші вірші поета
Ось. Канат Той самий вірш, співавтором якого є моя мама Мене плескати в дитинстві не було кому…
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1355
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2498