Єва
Поцілунок - лід,
Я прилип до губ твоїх.
Мій психічний стан
В мене сон украв
Я прожив мало літ
Але ти зараз повір:
В твоєму розумінні
Відносини це міт.
Зараз пишу мов я Шекспір,
Дірок в стосунках ніби тир
Ти подругам своїм
Гомоніла що я рекетир.
Я почав приймати ліки,
Лікар психіатр мов друг на віки
Ти ініціатор, прошу ніж з рук викинь
Чому я так тебе кохаю?
В спогади досі озираюсь
Лід лиш вода котра зосталась
Я ніби на хресті грав роль апостола Петра
Та як можна стверджувати що життя - театр?
Я з глини, ти з мого ребра
І яблук у саду нема
Холодно і лячно, за вікном зима
Ніяких «ми» ніяких «нас», лише пітьма.
2023-11-18 10:11:35
1
0