С*чка до Варшави
(18+)
Сучка до Варшави, Я одразу по шалавам. Мій син побачить тата Лише на фотографіях. Ніколи я не думав Що стану космонавтом, Вона на мене дивиться Закоханим поглядом Ми так далеко в кілометрах, Але завжди поряд. Мої улюблені роки життя Це Ковід і все що перед Ковідом. Я вітер, ти диво? Я сонце ти злива. Я серце, ти судина, ми разом на кетаміні. Пам’ятаю смак твоїх губ мов смородина Запах волосся, я морально подавлений Ти відчувала себе рабинею в спальні, Ти казала papi йдемо до ресторанів, Я дав тобі життя і часткове виховання, Ніколи не ставив тебе у порівняння. А зараз ти говориш дівчатам Про зґвалтування, потім забираєш ці слова до себе в спальню Не знімаючи спідницю, під білизну пальці Розширені зіниці, ти грішиш під світлом місяця Всі твої почуття наче фікція, Ніби просто є в природі функція Маленька, тобі не всидіти на двох стільцях, Завелика для одного рота порція До мене і після мене ти ходиш в синцях, Мій психологічний стан досі таємниця, Для мене вживати препарати, Каюсь, дрібниця Після цих слів такі осудливі лиця Я б міг взяти рушницю і закінчити цю нісенітницю Та я вірю що кінець це початок і такі тут принципи
2023-07-07 18:08:27
1
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1115
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2709