С*чка до Варшави
(18+)
Сучка до Варшави, Я одразу по шалавам. Мій син побачить тата Лише на фотографіях. Ніколи я не думав Що стану космонавтом, Вона на мене дивиться Закоханим поглядом Ми так далеко в кілометрах, Але завжди поряд. Мої улюблені роки життя Це Ковід і все що перед Ковідом. Я вітер, ти диво? Я сонце ти злива. Я серце, ти судина, ми разом на кетаміні. Пам’ятаю смак твоїх губ мов смородина Запах волосся, я морально подавлений Ти відчувала себе рабинею в спальні, Ти казала papi йдемо до ресторанів, Я дав тобі життя і часткове виховання, Ніколи не ставив тебе у порівняння. А зараз ти говориш дівчатам Про зґвалтування, потім забираєш ці слова до себе в спальню Не знімаючи спідницю, під білизну пальці Розширені зіниці, ти грішиш під світлом місяця Всі твої почуття наче фікція, Ніби просто є в природі функція Маленька, тобі не всидіти на двох стільцях, Завелика для одного рота порція До мене і після мене ти ходиш в синцях, Мій психологічний стан досі таємниця, Для мене вживати препарати, Каюсь, дрібниця Після цих слів такі осудливі лиця Я б міг взяти рушницю і закінчити цю нісенітницю Та я вірю що кінець це початок і такі тут принципи
2023-07-07 18:08:27
1
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4374
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11114