Мігрень
(18+)
Мені всі ці 8 років чесно кажучи було похуй на війну Зараз я думаю інакше і відчуваю нестерпну вину. Поки ми пили вино та шукали сексуальних партнерів на badoo Тато додому казав що прийде але він не тут. Я впевнений що ми із заплющеними очима бачили хмари й біду Та 8 років назад я хочаб тримав не автомат, а крейду. Зараз я переосмислю, скажем перезагружу вінду Я телефоную вбивці зі словами «ти труп» І хоч моє бачення допомоги людям буцімто я друг Та насправді я не підіймав зброю та спалити Москву сил знайду Всім буде важко привести потім країну до ладу Війна це не шахи, хоча і тут їй крадуть. Коли переможемо я візьму бонг і флейту Воювати не вмію, але туʼди прийду Копати собі яму в пітьмі під силу лише кроту Я не пʼю вже давно, але у мене досі будун. Дівка скаче на мені, я для неї ніби батут Та я не кінчаю тому що вона як війна, а війна це табу Я ненавиджу війну, всюди про це кричатиму Якби мене бачили мої діти і вони були на кораблі, вони б відчалили Бавились би іграшками, як і я вправду, Та в правду грають далеко не космонавти. Хоча мама не збрехала, тут програма залатала, я кофтаю ці квадратні рими як батіскафи, типу нерозумію геометрію, Ці дисперсії проблема як і штанів якогось тіпа теорема, ця дилема - очі мов кристали, щось десь я втратив, зате я тут - дякую мамі, Мабуть я вже на якомусь рівні? Ні, я злидень Я родився за місяць після квітня, око за око - значить квиті, ця мала хоче члена, їй так похуям на квіти. Я куштую її клітор, він до біса соковитий Краще бути соло, I love this freedom, Ти накурився крихтами які дістав з мого фільтру Ці предирки надоїли, мої сірі друзі ті що в мозку, лол, нахуй вже давно сходили «В дитинстві або ви або вас кривдили» За роки навчаючись на юриста я зрозумів одне Документ не обовʼязково повинен бути на папері А з життя що добрий день прийде, Але те чи буду я там нікого не єбе Тут або ти працюєш головою, Або у тебе мігрень
2023-07-07 18:04:02
1
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1822
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
972