Моя бабуся 18 грудня 2014 року
Ти моя рідна бабуся. Я люблю тебе, клянуся. Скільки років вже минуло, Не збагну я це й досі. Щастя радість, доброта- Може бути лише у тебе! Ми на край світі бували Ми з тобою і дідусем Всюди разом! Ти радуйся! Ти й досі молода, Як троянда у плода Чи калини, чи малини... Я не пам'ятаю вже. Ось чому я вірш писав, Я для тебе в 6 годин, Щоб згадати ці хвилини, Які разом ми провели. Два мільйона чи то три... Головне-разом їх провели.
2018-10-22 16:09:29
9
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2781
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2334