Моя безкінечність
Я напишу під меланхолічну мелодію, Іронічно здіймаючись над крематорієм Істина - не слова, а філософія З психологічними нахилами та психічним відклоненням Зараз я просто слухаю рапсодію, А в голові незакінченої моменти Яка ж все-таки квітка пахне тобою І чому не впала та клята комета? Думав рішення як математика закриється Насправді всі відносини - нісенітниця Я був тобі таким близьким ворогом, Рухайся далі, незабувай, ти вартуєш дорого
2022-11-26 15:52:09
1
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2220
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3818