лист, який ти захочеш спалити.
ромашка лікарська
Привіт. Я давно не писала тобі листів. Ти вже, певно, забув мій неохайний почерк. Уявляєш, у нас вчора випав сніг! Я розкажу тобі сотні новин, якщо, звісно, захочеш. Вибач за грубість з останніх днів. Це тільки турбота про мене, не більше, знаєш? Дай якийсь знак, якщо більше не бачиш зі мною снів. Я страждаю, а ти? А ти, мабуть, вже не страждаєш. Я одужала, і немає температури! Але той жахливий і нескінченний кашель... Осінь розставила всі крапки і накреслила всі фігури. Якою б гарною не була, та не стане «нашою». Що там ти? Як поживає «сонце»? Воно стареньке і від того таке пофарбоване. Буде світити тобі і взимку своєю холодною бронзою. А життя, воно просто... Зломлене. Не шукай більше відповіді, забудь про сенс. Ми занадто далеко один від одного. І на згадку – тільки постійний стрес. І, на щастя, більше нічого доброго. Прощавай, не чекаю мальованих сторінок. Наші дороги плетуться у різні боки. Я – одна разом з тисячами думок. Ти – один? Сподіваюсь, не одинокий.
2024-11-05 19:32:02
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
ромашка лікарська
@Микола Мотрюк 💔
Відповісти
2024-11-06 15:24:57
2
ромашка лікарська
@Морок Неферат часом теж ловлю себе на думці, що світ змінився, дуже. іноді це лякає. але ж, мабуть, він постійно змінюється, як і все, як і всі. ми просто потрапили саме в цей відрізок часу;) і повинні навчитись жити в цьому світі, мінливому, такому, яким він є; долати перешкоди, які він нам підготував. попри все, любити. це обов'язкова умова!!! все буде добре, повірте 🤍 вірші іноді сумні, бо про взаємини людей. на жаль, так вже сталось, що усі ми різні, часто трапляється так, що ми залишаємо один одному шрами. але ж і це – частинка життя. поки болить, ти живий) без страждання не виходить мистецтва але обіцяю вам, обов'язково ще напишу щось світле і радісне 🌼 можете переглянути мою сторінку, там знайдеться пара віршів про літо, квіти, природу, кохання та щирість. не все втрачено, все в наших руках 🤍
Відповісти
2024-11-06 15:35:19
2
Морок Неферат
@ромашка лікарська Христос є Любов та Його послідовники на жаль не мають в собі любові. Люди розіпьяли на хресті Спасителя. З віком починаю розуміти, що мир духовний можна лише в індуїзму обрести, бо християни Бога використовують і в наш час ради своїх меркантильних цілей й так багато насильства і вбивства в тому християнстві. Молимося ми всі одному Богові, просто слідуємо на жаль-кожен по своєму(( Ви праві, все буде гаразд та необхідне чудо для того: світ зцілиться лише тоді коли відкриється на зустріч Любові. Ось і я писав колись неймовірні вірші й пишаюся ними а сучасні люди їх читають і кажуть що надто чисті та невинні вони та до рифми придираються а я перечитую їх і бачу в них життя чудове яке воно є і яким може бути знов та це вибір кожного окремо жити в любові чи насильстві вибір простий та люди чомусь завжди обирають темряву і віддаляються від світла я один з небагатьох хто ще світлу слідує я трохи навіть чокнувся бо боротьба практично з усіма за збереження того світла всередині але я не здамся і до останнього подиху залишуся вірним собі!
Відповісти
2024-11-06 15:43:35
2
Інші вірші поета
осінній стиль проникає в суспільство моїй коханій Тривожності мені тут без тебе нестерпно холодно. ти був і назавжди лишишся моєю нестерпністю
Інші поети
Hiba Boo
@boohiba
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8161
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5543