болиш.
А я буду згадувати тебе, навіть коли мені буде аж 90 років,
І ті неймовірні заходи сонця, що бачила їх з тобою,
І той фільм, що більше ніколи не зможу передивитись,
І все, з чим довелось попрощатись або розлучитись.
І ти, серед списку невиконаних і недосяжних мрій,
Такий щасливий, коханий, але не мій...
У моїй пам'яті як найнезбагненніший спогад:
Мої руки – в твоїх, і наші тіні блукають десь зовсім поряд;
Темрява огортає нас зусібіч,
А всередині світло, і я біжу до тебе назустріч;
І ті слова, що я так їх і не скажу;
І тиша, що виявилась міцнішою за цей неспокійний шум.
І якщо я ще хоч колись тобі напишу –
Не намагайся заходити за межу.
Не розбивай мене до кінця, я прошу, облиш.
Просто знай, що ти досі мені болиш.
2024-09-16 16:07:32
5
0