болиш.
А я буду згадувати тебе, навіть коли мені буде аж 90 років, І ті неймовірні заходи сонця, що бачила їх з тобою, І той фільм, що більше ніколи не зможу передивитись, І все, з чим довелось попрощатись або розлучитись. І ти, серед списку невиконаних і недосяжних мрій, Такий щасливий, коханий, але не мій... У моїй пам'яті як найнезбагненніший спогад: Мої руки – в твоїх, і наші тіні блукають десь зовсім поряд; Темрява огортає нас зусібіч, А всередині світло, і я біжу до тебе назустріч; І ті слова, що я так їх і не скажу; І тиша, що виявилась міцнішою за цей неспокійний шум. І якщо я ще хоч колись тобі напишу – Не намагайся заходити за межу. Не розбивай мене до кінця, я прошу, облиш. Просто знай, що ти досі мені болиш.
2024-09-16 16:07:32
5
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12131
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2610