болиш.
А я буду згадувати тебе, навіть коли мені буде аж 90 років, І ті неймовірні заходи сонця, що бачила їх з тобою, І той фільм, що більше ніколи не зможу передивитись, І все, з чим довелось попрощатись або розлучитись. І ти, серед списку невиконаних і недосяжних мрій, Такий щасливий, коханий, але не мій... У моїй пам'яті як найнезбагненніший спогад: Мої руки – в твоїх, і наші тіні блукають десь зовсім поряд; Темрява огортає нас зусібіч, А всередині світло, і я біжу до тебе назустріч; І ті слова, що я так їх і не скажу; І тиша, що виявилась міцнішою за цей неспокійний шум. І якщо я ще хоч колись тобі напишу – Не намагайся заходити за межу. Не розбивай мене до кінця, я прошу, облиш. Просто знай, що ти досі мені болиш.
2024-09-16 16:07:32
5
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4957
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1751