поки хвильки твого волосся мене в лихоманці закручують.
ромашка лікарська
Сонце, здається, без жалю, палить мою білу спину, І тихий шум близької дороги мене засмучує. Я б сиділа тут тільки для того, щоб плакати без упину, Поки хвильки твого волосся мене в лихоманці закручують; Поки я ще не розумію, наскільки близько осінні очі; Поки мрії ще грають реальністю і часто замінюють спогади. Я обіцяю приходити в сни на побачення кожної ночі. Я ловитиму твій силует на вулиці втомленим поглядом. ლ
2023-08-25 10:57:27
9
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
ромашка лікарська
дякую ☺️ не знаю, що це, але мені подобається, бо виглядає ніби естетично 😅
Відповісти
2023-08-29 18:36:35
Подобається
ромашка лікарська
о, певно, то воно і є 😅 бо я це десь у смайликах знайшла)
Відповісти
2023-08-29 18:38:36
Подобається
ромашка лікарська
дякую 😊
Відповісти
2023-08-29 18:42:00
Подобається
Інші вірші поета
головному герою моїх сторінок і снів грай на гітарі, поки не зітреш пальці просто пише. моїй коханій Тривожності
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Rose P. Silver
@dragonandfish
Venti//
@ArchontOfFreedom
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11216
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1765