поки хвильки твого волосся мене в лихоманці закручують.
Сонце, здається, без жалю, палить мою білу спину, І тихий шум близької дороги мене засмучує. Я б сиділа тут тільки для того, щоб плакати без упину, Поки хвильки твого волосся мене в лихоманці закручують; Поки я ще не розумію, наскільки близько осінні очі; Поки мрії ще грають реальністю і часто замінюють спогади. Я обіцяю приходити в сни на побачення кожної ночі. Я ловитиму твій силует на вулиці втомленим поглядом. ლ
2023-08-25 10:57:27
9
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
ромашка лікарська
дякую ☺️ не знаю, що це, але мені подобається, бо виглядає ніби естетично 😅
Відповісти
2023-08-29 18:36:35
Подобається
ромашка лікарська
о, певно, то воно і є 😅 бо я це десь у смайликах знайшла)
Відповісти
2023-08-29 18:38:36
Подобається
ромашка лікарська
дякую 😊
Відповісти
2023-08-29 18:42:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1802
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9527