скажи, похмуре небо, що не марно я прожив
feat. baofán (@marco_richter) Сиджу в кафе за столиком, дивлюсь в віконце, У мене серце в поцілунках чорної мадам. Я хочу, щоб нарешті дощ полишив сонце. Бо холод відчуваю, він і називається життям. Минуле залиши́лось в пам'яті болючим світлом, Що крізь роки мені пече у грудях. І я боюсь того, що іншим, може, непомітно... А я — самотній в цих щасливих людях. Малеча з варикозом і сухими пальцями, Навчіть мене ту ложку брать до рота, А ще колись життя здавадось ніжним вальсом, Були часи...а зараз мій — партнер глуха дрімота... І жаль потроху відбирає душу... Моє нічне жахіття — забуття. Колись цей світ і я лишити мушу.. А скільки смерті я просив за все своє буття! Так тяжко признавать, що стукають у двері, Чи то Вона, чи то вони в халатах? Кінець вже близько, залиши́лось кілька серій, Кумедно навіть, як не хочемо любить і вміємо страждати... І сонце трохи швидше котиться на захід, А я ще досі пам'ятаю ранок. Останні дні, хвилини — дивний за́пал В кольорі тиші і важких фіранок. Піду попити лікарську ромашку — затужив... Нап'юся нею як востаннє, Скажи, похмуре небо, що не марно я прожив, Підтвердь, що вже на мене ти чекаєш...
2023-08-30 07:49:14
10
0
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1438
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2113