якби можна було, я б зустріла тебе давно..
ромашка лікарська
Літня ніч ховає від перехожих Наші юні обличчя, вкриті веснянками. Двоє різних у всьому, заледве у чомусь схожих.. Ми впиваємось поцілунками і світанками. Наші зустрічі пораховано: Ти приходиш кожного вечора. Ми кохаємо палко і неприховано, Говоримо впевнено, не розбираючи слова на «доречні» і «недоречні». Венами замість крові — вино. Очі сльозами наповнені, а душі сонцем спустошені. Якби можна було, я б зустріла тебе давно, Припинивши війну наших поглядів ще до її оголошення.
2023-06-24 18:30:19
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Фантастичний вірш😍 Такий чуттєвий)
Відповісти
2023-06-24 19:54:36
1
ромашка лікарська
@Н Ф дякую 🥰
Відповісти
2023-06-24 19:56:08
1
Інші вірші поета
25-та година мурашник водити їх за собою, йдучи насправді за ними. коли ти поряд (ти, тебе, тобі, для тебе)
Інші поети
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
I
@thebee
Lou
@TomatoSoup
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10571
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2512