Зміни
Що складно, так це зізнатися, що ти змінилася... Зізнатися собі, друзям, сім'ї. Таке відчуття, ніби під дýшем шкіру змила всю І тепер колишні речі вже не мої. Не мої думки, обіцянки, слова, крики, Вічні розмови про біль і страх. Відтепер мій голос буде почутим, хоча і тихим, Впевненість і любов до себе поселилися в моїх очах. Що помітила, так це емоції, точніше їх відсутність, Навколо серця тепер паркан. Ви хочете осягнути справжню мою сутність... Ледве вдається мені, то де там вам? Я зрозуміла ще, що всіх цих персон Не хочу піддаватися впливу. Це все було як сон, І це все було жахливо. Ці стандарти нав'язані оточенням, Біла шкіра, пряме волосся, щонайменше число на вагах. Всі вони робили з мене приречену, Бо вигляд я мала недостатньо гарний, навіть в своїх очах. Та зараз я приймаю себе Духовно й морально Це не означає, що нічний жор гряде, Та тепер я знаю, що означає "гарно". Не звинувачую подруг в такому на мене впливі, Просто в цьому і є причина мого відсторонення. Не звинувачую себе в чутливості, Просто визнаю провину цього блукання. Зараз я інакша, дивна, Не скажу, але зроблю висновок. На даний період, я such a людина, Але рано говорити про підсумок
09.01.2022
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
Красиво 🌟
Відповісти
10.01.2022, 13:49
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1163
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2754