Зміни

Wanter

Що складно, так це зізнатися, що ти змінилася... Зізнатися собі, друзям, сім'ї. Таке відчуття, ніби під дýшем шкіру змила всю І тепер колишні речі вже не мої. Не мої думки, обіцянки, слова, крики, Вічні розмови про біль і страх. Відтепер мій голос буде почутим, хоча і тихим, Впевненість і любов до себе поселилися в моїх очах. Що помітила, так це емоції, точніше їх відсутність, Навколо серця тепер паркан. Ви хочете осягнути справжню мою сутність... Ледве вдається мені, то де там вам? Я зрозуміла ще, що всіх цих персон Не хочу піддаватися впливу. Це все було як сон, І це все було жахливо. Ці стандарти нав'язані оточенням, Біла шкіра, пряме волосся, щонайменше число на вагах. Всі вони робили з мене приречену, Бо вигляд я мала недостатньо гарний, навіть в своїх очах. Та зараз я приймаю себе Духовно й морально Це не означає, що нічний жор гряде, Та тепер я знаю, що означає "гарно". Не звинувачую подруг в такому на мене впливі, Просто в цьому і є причина мого відсторонення. Не звинувачую себе в чутливості, Просто визнаю провину цього блукання. Зараз я інакша, дивна, Не скажу, але зроблю висновок. На даний період, я such a людина, Але рано говорити про підсумок

2022-01-09 21:00:34

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

просто веселка

Красиво 🌟

Відповісти

2022-01-10 13:49:52

1

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

49

1

14273

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11413