Діалог

Wanter

- Інтернет - твоя хвороба... Це світ наповнений злобою. Розпуста, вбивства, купа брехні - Це все не заховано там на глибокому дні. Чим більше ти там, тим гіршаєш. Мене ти вже не слухаєш, Зарозумілими фразами говориш, А істини навіть не розумієш. - А яка вона, ваша істина, правда? Пучала б, була б нескінченно рада! Лиш щоночі приходите і вимагаєте. Щоб її отримати, ніяких методів не минаєте. А я не розумію своїм дитячим мозком, Чому мої почуття, слова і сльози - Це все брехня, несправедливість світу. І що ми зробили вам, як ваші діти? Інтернет - чудове творіння, Він, саме він дає моїй психіці спасіння. Лише нядягнувши навушники, я не чую крику, Лише нереальне не дає проникнути в голову лиху. На мить... А потім знову...все гримить. Не має його, ви його забрали. Бо це ж ви його нам дали. Як і хліб, і дім, як життя. "Коли вже за пайку почнеш платити?" - Такі почула я ваші слова. Так ви ще й забрали нереальну реальність, Останнього рятівника. Поплачу, засну, прокинусь, піду ховати запухлі очі. Такі от наші з вами спокійні ночі. А не краще було б, що б в Інтернеті я деградувала? Щоб на очі вам не попадала і не дратувала? Не забирайте в нас Інтернет - це порада. Бо це не найгірше, що може бути, Тату. В нас може з'явитися більше часу, щоб з вами "по душам" поговорити. І, повірте, цього ви можете і не переварити .

2021-12-06 18:14:19

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Мілена_Мі

Жорстока правда...

Відповісти

2021-12-11 13:37:31

Подобається

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

2070

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

68

6

17567