Що хотілось написати...
Wanter
Люди... Для чого ви взагалі створені? Від вас стільки щастя і водночас стільки горя. Коли йдете, навколо лиш об'єкти необізнані, А я сам на сам із почуттів своїх морем. Ні, я не жаліюсь, Для розповідей ви мені не потрібні, Я не шукаю желетку, в яку можна витерти сльози. Просто виявляється, що на мене ви зовсім не подібні І бачачи вас, бути спокійною я не в змозі. Вас...тебе, ти відгородилась, Це на тебе я зараз витрачаю свій час. Я йшла спати, можливо ти мені навіть приснилася б, Але чомусь почала так необачно витрачати свій словниковий запас. Знаєш, ми давно не бачились, може ти мене вже й забула. Та наткнувшись на сторінку я згадала все, Як добре нам колись було, І що зараз я відчуваю щось не те. Я думала швидко тебе забуду, Давно писала до тебе останнього разу, Хотіла дати тобі спокій, зникнути з виду, Знаєш... через те що сталося я відчуваю провину і через це образу. Мені стало б легше, якби ТИ сказала мені ці слова. Думки, що я виношувала в собі стільки часу, Вилились в теорії чужинців, від яких обертом голова. Знаєш скільки мені довелося вислухати!? Що я стала між вами, що ти ревнувала, А саме образливе, що не ти мені про це сказала. Я не хочу тебе звинувачувати, Бо тобі важко зараз. Але й не пожалію Бо всеодно не стане легше враз Ти відписала... Та вибач, зараз Я не відповім. Мені складно з тобою спілкуватись. Щоб не злукавити язиком своїм, "Мені страшно..." - ось, що хотілось написати...
2021-12-07 20:48:09
5
0
Інші вірші поета
Желетка Діалог Зміни
Інші поети
OhNamSoo
@OhNamSoo
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
Ай
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1219
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1748