А на вулиці мовчки гуляє життя
Юлія Богута
...а на вулиці тихо гуляє смерть — ходить нишком, живе за спиною. Відбирає мій сон і знайомих людей, легким дотиком тягне з собою. Ніби хоче мені передати цей дар, аби я не боялась зникати. Мить стікає, несеться Земля. Скоро час і мені помирати. Завтра знову побачу могили та сни, навіть знявши діоптрії — смерть не зникає. Мені боляче, знаєш? Я мушу іти, хоч іти кудись навіть не маю, не знаю. ...а на вулиці мовчки гуляє життя — ходить швидко та вічно кудись тікає. Уникає мене, як і сотень людей, хоча знає, що цим і вбиває.
2022-11-06 00:15:07
19
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Йва Миролюб
Шкода, що зараз багато людей знають, що таке смерть... Нікому не хочеться розлучатися із близькою людиною, але нас та наші почуття ніхто не запитуватиме. Прекрасний вірш про те, що для українців, на жаль, є буденністю💔
Відповісти
2022-11-06 12:24:16
Подобається
Інші вірші поета
Діалог від руки Мій бог має дивне ім'я Алкогольні очі У Джавеліни немає Бога
Інші поети
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Helen Roo
@Helen_Roo
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2762
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2726