А на вулиці мовчки гуляє життя
...а на вулиці тихо гуляє смерть — ходить нишком, живе за спиною. Відбирає мій сон і знайомих людей, легким дотиком тягне з собою. Ніби хоче мені передати цей дар, аби я не боялась зникати. Мить стікає, несеться Земля. Скоро час і мені помирати. Завтра знову побачу могили та сни, навіть знявши діоптрії — смерть не зникає. Мені боляче, знаєш? Я мушу іти, хоч іти кудись навіть не маю, не знаю. ...а на вулиці мовчки гуляє життя — ходить швидко та вічно кудись тікає. Уникає мене, як і сотень людей, хоча знає, що цим і вбиває.
2022-11-06 00:15:07
19
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Йва Миролюб
Шкода, що зараз багато людей знають, що таке смерть... Нікому не хочеться розлучатися із близькою людиною, але нас та наші почуття ніхто не запитуватиме. Прекрасний вірш про те, що для українців, на жаль, є буденністю💔
Відповісти
2022-11-06 12:24:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8624
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8107