Алкогольні очі
Її алкогольні очі дивились скрізь тіло. Таке буває, коли немає чого втрачати. Коли немає в вас сил вибачати І кричати душі захотілось. Її алкогольні очі мовчати не вміли. І коли в них дивились, як звір,- Поринали в капкан із небесних гір, І отримавши відсіч німіли. Її алкогольні очі горіли в морях. Потопаючи в болі, в думках. Поки люди шукали в сумках, В чужаках, свій давно вже зїхавший дах. Її алкогольні очі вселяли всім страх. Їх боялись, їм поклонялись. Вони поглядом відрізнялись, Бо пророкували всім людям крах. Її алкогольні очі втопили Титанік. В них тонули усі сильні люди. В честь кохання писали етюди. Це хвороба. Вона повсюди.
2021-09-11 22:23:35
35
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3347
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12222