Моя втрачена Хоум (Audio)

Юлія Богута

Хоум, моя втрачена Хоум. Я колись неодмінно тобі напи́шу. Розповім про моє божевільне життя, про рядки які ніччю пронизують тишу. Про бажання торкнутися знову чорнил, замість того, щоб думати про військове. Про голки через сльози, світанки без сил. І про те, як у тілі замало крові. Про бажання вдихнути в легені дим, щоби потім без скальпеля і без дихання. І про те, як вертатись із мирних сіл, задихаючись в темряві від вагання. Я колись неодмінно тобі розповім, як дрижать після вибуху стомлені шибки, Як тремтять мої пальці у повній пітьмі, і як коси від грому здіймаються дибки. Як блищать серед ночі у небі зірки́, і здається, що в світі усе досить мирно, Як ревуть над дахами у день літаки, і від цього стає до безглуздості зимно. Як не хочеться більше просити людей, щоб вони не палили зі мною поряд. І як падати вниз, до чужої землі, коли серце наповнює горе. Хоум, моя втрачена Хоум. Якщо я розповім, ти почуєш? Ти відчуєш мене як колись, ти врятуєш мене? Ти врятуєш? Від міцних цигарок на губах, та пустих обіцянок без правди, Від страшенних новин у житті, від палаючих міток на карті. Від дурних синяків на руках, і розрідження власної крові, Від загублених в правді людей, що не мають нічого крім болі. Якщо я розповім, ти побачиш, як я знову лежу на підлозі? Без свідомості та без сил, наче тіло заснуле у морзі. Яке просто утратило сенс, щоб здійнятись та далі жити. Я хапаюсь за кволі вірші, за таблетки, настої із квітів. За штробас у чужих голосах, за вібрато свого — через силу. За рахунки і дивних людей, які знали мене щасливу. Хоум, моя втрачена Хоум. Я не хочу щоб ти все це знала. Не читай і не слухай — живи. Я не хочу щоб ти це пізнала. Щоб ховалась у двох кутках, щоб тримала в долонях сирену. Щоб чекала когось із війни, та повільно вмирала від генів. Щоб не мала когось щоб сказати, як втомилась і хочеш спочити. Щоб не вміла вже більше боятись і не знала як просто любити. Я не хочу щоб ти все це знала. Не пізнай це, благаю. Не треба. Будь щасливою хоча б зараз. Подивися на зорі у небі. Я подивлюсь на них із тобою, хоч в житті і не матиму шансу. Моя втрачена Хоум, будь щасливою. Твоя стомлена, чорна Клякса. Посилання на аудіо: https://www.instagram.com/tv/Ce9O1N_gJGA/?igshid=MTA0ZTI1NzA=

2022-09-28 02:02:04

16

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Лео Лея

Вірш настільки пробирає, що під час перечитування в мені виникають змішані емоції: злість від несправедливості, яка торкнулася нашого життя, біль від переживань за героя вірша та за тим, що уже втрачено і не повернеш, відчай від розуміння того, що втрачене уже не повернеш, надія на зустріч та час разом та на можливість подальшого життя, яке прийдеться будувати зовсім по-новому. І моя уява малює цілий калейдоскоп образів та картинок, що змінюють одне одну з шаленою швидкістю, але всі вони чорно-червоно-сірі... А ще розуміння того, що таке сталося з багатьма жителями нашої країни. Хороший глибокий вірш, ритм і рима чудова. #чв

Відповісти

2022-10-05 09:52:11

Подобається

Лілія Гулик

Люблю цей вірш, дякую)

Відповісти

2022-10-05 19:16:04

Подобається

Nadine Tikhonovitch

Є вірші, які складно коментувати... Це один із них... Ці всі відчуття, якими пронизан кожен рядок, мені, на жаль, також знайомі, може тому, вірш викликає цей скрегіт у серці? Ми всі переживаємо щодня щось нестерпно болюче та жахливе, і як гірко від того, що це не початок страждань, а лише їх продовження... Злість, несправедливість, відчай, жаль і знову злість охопили мене під час прочитання. Ми всі зараз переживаємо те, чого б не побажали нікому. Вірш пробирає до мурах, а його прочитання взагалі зводить з глузду... Дякую. Просто дякую! Знай лише одне: Вишнева клякса завжди поруч із Чорнильною. Навіть, якщо на підлозі... #чв

Відповісти

2022-10-06 14:22:38

Подобається

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

49

1

14331

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4918