Чотири. П'ять. Нуль

Юлія Богута

Чотири п'ять нуль. На моєму фронті спокійно. Я жива. Я щаслива. Майже. У душі моїй вітер зриває граційно Кожну мить. І на серці тягарем зав'яже. Я співатиму мовчки. Я пошепки плачу. Я шукаю надію в серці. Ти воюєш - я зорі бачу. І латаю в собі порожнечу. Чотири п'ять нуль. На моєму фронті спокійно. Ти живий. Я від цього радію. Краплі неба вмирають на пальцях. Покійні. Ми закохані в душі, на жаль безнадійно. І зима вже розтала. Грудень місяць не діє. Я хмелію від тебе. П'янію. Ти воюєш - а я шалію. Кожна відстань як пневмонія. Чотири п'ять нуль. На твоєму фронті спокійно. Ти лежиш на холодній підлозі. Ти вернутись додому не в змозі. Обійняти мене по дорозі, До батьків, що у вічній тривозі. Я кохаю тебе усім серцем, чуєш? Я кохаю тебе. Просто вір. Просто вір, що мене відчуєш, Кожним дотиком своїх вій. І надія розтопить безжалісну кригу. І надія у серці зупинить війну. І настане відлига. Відлига у душах, де я потону. І все буде спокійно. І все буде прекрасно. І все буде так, як колись, до війни. Ми усміхнені будем, не стане нещасних. Просто знай, що люблю й обійми. Чотири п'ять нуль. На нашому фронті спокійно. Ми живі. Ми щасливі. Разом. Лише попіл на дні гріє меланхолійно, І стихійно виспівує джазом. Та я знаю, що з часом, і це пройде. Увесь біль, наче кров по тонкому лезі, Але час навіть це зітре. І війна теж колись пройде. Ось чого моє серце жде.

2022-12-08 08:43:44

10

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (10)

Nadine Tikhonovitch

@Юлія Богута Особливо, якщо гірлянда з носків))

Відповісти

2022-12-08 10:08:52

Подобається

Микола Мотрюк

Дай Боже, щоби ми всі дожили до тих часів, коли ці, такі жадані для наших вух слова-числа, будуть звучати не якусь коротку мить, а будуть транслюватись постійно, безперервно і на вікú... Миру всім нам, нашому багатостраждальному народу, нашій в майбутньому процвітаючій, прогресивній, сильній державі зі здоровою, талановитою, успішною, щасливою молоддю, та й не тільки... Нехай це щастя огорне всіх нас... нехай прийде довгожданний спокій у наші серця, і, нехай ми всі заспіваємо, бо ми - співочий народ, не мовчки, а на весь голос... щоби всі почули... щоби від того потужного, збиваючого з ніг, переповненого почуттями надривного співу завалився "московський Єрихон"... і тоді в кожній країні, в кожному куточку світу нехай пролунає "Слава Україні..!"

Відповісти

2022-12-08 11:16:31

2

Юлія Богута

@Микола Мотрюк твої слова та небу у вуха

Відповісти

2022-12-08 11:18:58

1

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1067

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

3698