Душа не боїться втрат
Юлія Богута
Моя душа більше не плаче, і більше не хоче сліз.  Тримає духовний захист, тримає уламки гільз.  Шукає між ребрами пам'ять, десь там, де ти був лише сном.  Старається швидко зловити той стомлений чорний тромб.  Відбиток старих емоцій, котрі відчувала в той час.  Кохання буває різним. Шкода, що цей світ не для нас.  Шкода, що я більше не плачу. Так смішно, але це життя.  Воно розриває душу, знов спалює всі почуття.  А потім лиш пише відмітку, що ти відторгаєш себе ж.  Моя величезна удача, немає в хворобах меж.  Один на мільйон? Так багато. Мій шанс був один на мільярд.  Моя душа більше не плаче, бо вже не боїться втрат.
2022-12-19 10:13:36
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тигриця
Вау!
Відповісти
2023-01-05 10:55:00
Подобається
Інші вірші поета
Що ви здатні зробити? Кохати Україну Беззахисність Німий диван
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11730
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4607