Божевільна

Юлія Богута

Віриш? Я божевільна. Настільки, що навіть не страшно, Дивитись на світ через призму всіх мною ж написаних книг. Не страшно їх всі проживати і навіть вмирати не лячно, Бо мертві герої вже мертві. Ніяких тобі інтриг. Ніяких тобі епілогів, постфактум історій, приміток, Зухвалих ділогій, воскреслих, чи навіть дурних ходів. У світі усе так...не чесно? Багато дурниць та міток, Жахливих діагнозів, шансів, які тобі хтось вручив. І що з цим робити — не ясно. Куди себе діти, втиснути? Життя наче фанфік по книгам, які написала рука. Ненавиджу фанфіки, чуєш? Я хочу сьогодні заснути, І завтра не знати нічого. Не знати уже нічорта. Якщо я і є мала Хана, то най новий рік наступить. Сьогодні, до ночі наступить. Я надто втомилась, ти знав? Повір мені, я божевільна. Настільки, що хтось осудить. Осудить за те, чого кожен, для себе не обирав.

2023-02-07 17:19:52

Інші вірші поета

Кораліна немає серця Чому ти сьогодні мовчиш? Діалог від руки Кладовище старих кораблів (Audio)

Інші поети

Sofial Deep Down

@Sofial_sol_

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Анастасия Гавриленко

@gavrnasty

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17093

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

2767