Літак
Намалюй мені цілий літак, хоч малюєш гарячим вогнем. Я не знаю, чому, але все ж, я боюся прокинутись в день, І дізнатись, що він згорів й обернувся в згорілий метал. Бо в ту мить розпочнеться війна, яку кожен із нас не чекав. Не хотів, не просив, і не звав. Обіцяв не дозволити знов. Мені лячно побачити мапу, по якій розіллється кров. Розтічеться по материкам і спотворить землю́ за мить. Мені лячно за цей літак, бо я бачу, що він вже горить. І ще мить, ще єдиний ковток, і не буде куди втікти. І не буде такої країни, до якої б могли б ми піти. Втратять сенси усі діалоги, перемовини й мирні слова. Я не хочу, щоб мапа горіла, щоб почалась нова світова. Написано про візит до Тайваню Ненсі Пелосі. Хай ця світлина буде єдиною з палаючим літаком.
2022-12-13 08:33:09
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Юлія Богута
Відповісти
2022-12-13 17:34:35
Подобається
Лео Лея
Думаю, що все ще не закінчилося. Але нехай просто розвіється, як дим. Без наслідків.
Відповісти
2022-12-13 19:25:02
Подобається
Юлія Богута
@Лео Лея хочеться вірити, що так і буде
Відповісти
2022-12-13 19:25:34
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5682
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3462