Літак
Намалюй мені цілий літак, хоч малюєш гарячим вогнем. Я не знаю, чому, але все ж, я боюся прокинутись в день, І дізнатись, що він згорів й обернувся в згорілий метал. Бо в ту мить розпочнеться війна, яку кожен із нас не чекав. Не хотів, не просив, і не звав. Обіцяв не дозволити знов. Мені лячно побачити мапу, по якій розіллється кров. Розтічеться по материкам і спотворить землю́ за мить. Мені лячно за цей літак, бо я бачу, що він вже горить. І ще мить, ще єдиний ковток, і не буде куди втікти. І не буде такої країни, до якої б могли б ми піти. Втратять сенси усі діалоги, перемовини й мирні слова. Я не хочу, щоб мапа горіла, щоб почалась нова світова. Написано про візит до Тайваню Ненсі Пелосі. Хай ця світлина буде єдиною з палаючим літаком.
2022-12-13 08:33:09
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Юлія Богута
Відповісти
2022-12-13 17:34:35
Подобається
Лео Лея
Думаю, що все ще не закінчилося. Але нехай просто розвіється, як дим. Без наслідків.
Відповісти
2022-12-13 19:25:02
Подобається
Юлія Богута
@Лео Лея хочеться вірити, що так і буде
Відповісти
2022-12-13 19:25:34
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2960
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6693