Німий диван
Юлія Богута
«Все моє життя - це суцільні дупи. Різниця тільки в розмірах та вазі» (Диван із книги "Відьмина служба підтримки") Я відчуваю себе диваном — така ж не жива й громіздка, Стою на одному місці, неначе ті меблі — німа. І бачу суцільні дупи — різниця лиш в їх вазі, У штанях, спідницях, об'ємах. Можливо, й в чиїсь руці, Яка ненароком торкнеться, погладить ледь-ледь чорний бік. Надіюсь, колись це минеться, настане той Новий рік, І я, загадавши бажання, засну знов живою, без ран.  Та поки що, люди — сідниці, а я — лиш німий диван. Посилання на книгу: https://www.surgebook.com/chornylna/book/vidmina-sluzhba-pidtrimki
2022-10-08 20:52:42
17
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Opinions Discuss
Прочитав вірш, і мене наштовхнуло на таку думку, що тут виражене життя буденності. Доволі часто в нашому житті трапляються люди, які вилазять нам на голову і їм зовсім однаково на те, що ми думаємо і на наші почуття. Але не так рідко трапляються і ті люди, які нас любитимуть і поважатимуть. Нехай в твоєму житті буде останніх людей більше. #ЧВ
Відповісти
2022-12-15 19:28:10
Подобається
Nadine Tikhonovitch
Хто громіздка? Ти громіздка?!!! Не сміши моїх овець) Інколи також здається, що я не бачу нічого, окрім сідниць. Не знаю, чи диван я, але поки що враження, ніби не сідниці на мені, а я у сідниці))) А хочеться на діван... Показати йому своє пузіко і вкрити дупцю ковдрою... Ех... #чв
Відповісти
2022-12-16 18:25:23
Подобається
Nadine Tikhonovitch
Оу, я вже коментувала цей вірш)))
Відповісти
2022-12-16 18:26:01
Подобається
Інші вірші поета
Все як колись Кожен раз по різному (& Domina Mortem) Алкогольні очі Містер Тайм
Інші поети
Vitalina Shepel
@Vitalina_kiss
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14776
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12000