Німий диван
Юлія Богута
«Все моє життя - це суцільні дупи. Різниця тільки в розмірах та вазі» (Диван із книги "Відьмина служба підтримки") Я відчуваю себе диваном — така ж не жива й громіздка, Стою на одному місці, неначе ті меблі — німа. І бачу суцільні дупи — різниця лиш в їх вазі, У штанях, спідницях, об'ємах. Можливо, й в чиїсь руці, Яка ненароком торкнеться, погладить ледь-ледь чорний бік. Надіюсь, колись це минеться, настане той Новий рік, І я, загадавши бажання, засну знов живою, без ран.  Та поки що, люди — сідниці, а я — лиш німий диван. Посилання на книгу: https://www.surgebook.com/chornylna/book/vidmina-sluzhba-pidtrimki
2022-10-08 20:52:42
17
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Opinions Discuss
Прочитав вірш, і мене наштовхнуло на таку думку, що тут виражене життя буденності. Доволі часто в нашому житті трапляються люди, які вилазять нам на голову і їм зовсім однаково на те, що ми думаємо і на наші почуття. Але не так рідко трапляються і ті люди, які нас любитимуть і поважатимуть. Нехай в твоєму житті буде останніх людей більше. #ЧВ
Відповісти
2022-12-15 19:28:10
Подобається
Nadine Tikhonovitch
Хто громіздка? Ти громіздка?!!! Не сміши моїх овець) Інколи також здається, що я не бачу нічого, окрім сідниць. Не знаю, чи диван я, але поки що враження, ніби не сідниці на мені, а я у сідниці))) А хочеться на діван... Показати йому своє пузіко і вкрити дупцю ковдрою... Ех... #чв
Відповісти
2022-12-16 18:25:23
Подобається
Nadine Tikhonovitch
Оу, я вже коментувала цей вірш)))
Відповісти
2022-12-16 18:26:01
Подобається
Інші вірші поета
Єдиний на мільйон Три стакани вина Алкогольні очі Беззахисність
Інші поети
Łahodnaja
@SomeMilkWithCoffee
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2657
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2416