Все, що нас вбиває
Так важко часом встати і поглянути на правду,
А вона часом вбиває наші щирі сподівання.
Світ ще дихає, хоч не на повні груди, небо мерехтить зірками,
А ми йдемо далі із розбитими серцями.
Мертве місто, мертве місто. Тут так тихо і так тісно....
Втрачені години нам загрожують щоднини.
А ми б'ємось із собою кожну ніч і кожен день
Проте питання все ж у тому, хто покладе цьому кінець.
Цей світ - будинок із примарами
Хоча примари тут ми
Живемо, йдемо, стаючи химерами.
Цей світ давно не дім
І я, і ви вже тут як гості,
Біжимо вперед, позаду залишаючи лиш простір.
Часом так важко прийняти той факт, що все вмирає
І вогонь в душі згасає, ми програли, все зникає.
І так хочеться моментами відчути, що ще є надія,
Але часом здається, що це лиш наступна мрія....
Так важко часом встати і поглянути на правду,
А вона часом вбиває наші щирі сподівання.
Світ ще дихає, хоч не на повні груди, небо мерехтить зірками,
А ми йдемо далі із розбитими серцями.
2021-03-02 08:53:46
1
0