Ми жили і вмирали...
Щоденник меланхоліка
Ми жили і вмирали, Блукали всі в собі. Чомусь не помічали В буденній сліпоті. А сонце все світило, Час крав у нас життя. І нас усе гнітило Майбутнє забуття. Ми вічність змарнували На пошуки ключів, Самі себе картали Десь глибоко в душі. І в хаосі брудному, На жаль, а, може, й ні, Зуміли ми кохати Як вдень, так і вночі. Тепер сонця не стало. Куди нас шлях веде? У храм нічний Гекати Не кожен увійде. І срібною вуаллю Нам місяць прокладе Дорогу аж до раю, До серця шлях знайде...
2021-04-04 22:01:07
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ярина Кітраль
✨ блискуче ✨
Відповісти
2021-04-05 04:30:32
Подобається
Інші вірші поета
Вальс мертвих душ La Valse des Âmes Mortes Dies Irae Я кличу смерть... Інфанта
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2304
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3525