Ми жили і вмирали...

Щоденник меланхоліка

Ми жили і вмирали, Блукали всі в собі. Чомусь не помічали В буденній сліпоті. А сонце все світило, Час крав у нас життя. І нас усе гнітило Майбутнє забуття. Ми вічність змарнували На пошуки ключів, Самі себе картали Десь глибоко в душі. І в хаосі брудному, На жаль, а, може, й ні, Зуміли ми кохати Як вдень, так і вночі. Тепер сонця не стало. Куди нас шлях веде? У храм нічний Гекати Не кожен увійде. І срібною вуаллю Нам місяць прокладе Дорогу аж до раю, До серця шлях знайде...

2021-04-04 22:01:07

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Ярина Кітраль

✨ блискуче ✨

Відповісти

2021-04-05 04:30:32

Подобається

Інші вірші поета

Продавець облич Dies Irae Колискова Картини забутої вічності

Інші поети

Rolen

@Rolen0027

Діана Кирилів

@diana_kiriliv

Hell_ga

@Hell_ga

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2963

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2325