Ми жили і вмирали...
Ми жили і вмирали,
Блукали всі в собі.
Чомусь не помічали
В буденній сліпоті.
А сонце все світило,
Час крав у нас життя.
І нас усе гнітило
Майбутнє забуття.
Ми вічність змарнували
На пошуки ключів,
Самі себе картали
Десь глибоко в душі.
І в хаосі брудному,
На жаль, а, може, й ні,
Зуміли ми кохати
Як вдень, так і вночі.
Тепер сонця не стало.
Куди нас шлях веде?
У храм нічний Гекати
Не кожен увійде.
І срібною вуаллю
Нам місяць прокладе
Дорогу аж до раю,
До серця шлях знайде...
2021-04-04 22:01:07
4
1