Хто ти?
Хто я? Де я? І навіщо? Сім'ю не хочу покидать! Просто йду, очима бачу: Одна лиш пустіш, темний відчай. І незнаю я навіщо. Іноді з'явилися образи- Світло у душі одразу. Люди... Друзі! Мої друзі! Ми ж усі в одному крузі! А... Ні вже... Не визнають мене і я їх, Та, все-одно іду, йдучи ногами крізь нічого. І ніхто вже не хвилює, бо нікого я не знаю. Вже 16 ніби є, проте пам'ятаю лише як звали, ніби... Колись ці люди мене підштовхували любити; інтригували, цінували. Але зараз я лиш думка, яка нікого не цікавить. І просто йду, гадаю, щось хочу поміняти, зацікавити себе. Проте, я лише ніхто – лиш думка тіла-шапіто...
2021-12-19 12:32:22
4
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4862
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4848