Хто ти?
Псина
Хто я? Де я? І навіщо? Сім'ю не хочу покидать! Просто йду, очима бачу: Одна лиш пустіш, темний відчай. І незнаю я навіщо. Іноді з'явилися образи- Світло у душі одразу. Люди... Друзі! Мої друзі! Ми ж усі в одному крузі! А... Ні вже... Не визнають мене і я їх, Та, все-одно іду, йдучи ногами крізь нічого. І ніхто вже не хвилює, бо нікого я не знаю. Вже 16 ніби є, проте пам'ятаю лише як звали, ніби... Колись ці люди мене підштовхували любити; інтригували, цінували. Але зараз я лиш думка, яка нікого не цікавить. І просто йду, гадаю, щось хочу поміняти, зацікавити себе. Проте, я лише ніхто – лиш думка тіла-шапіто...
2021-12-19 12:32:22
4
0
Інші вірші поета
Чи варте це все того? нескінченність Тріп Леді зі шрамом на обличчі
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3728
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3845