Люди щоразу стрічають людей
Люди щоразу стрічають людей, Вони витрачають на них дні, години. Одного разу я зустріла тебе І зрозуміла, що буду вічність жити! Люди переймаються за взаємність Інколи ще за любов і безпеку Мені достатньо погляду твого, Щоб зрозуміти всю сутність кохання. Люди переймаються за швидкість, Раціональний розвиток, «не поспішити». Я ж з тобою забуваю про значення«час», Ми пливемо своєю течією життя. Люди часто забувають про кохання, Беручи зайвий келих вина… Ми ж розпалюємо щодня це багаття Палкої любові, турботи й пізнання. Люди знаходять з-поміж себе рідних Один для одного, мов нерозлучні. Для мене ж найрідніше твоє серденько, Твої міцні обійми й палкі кохані вуста. Так би й спала з тобою до ранку, Вкутавшись лише в твої обійми. Знаю, що буде це не востаннє, Коли я зізнають в своєму коханні..
2024-08-12 22:16:45
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2570
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2103