Люди щоразу стрічають людей
Люди щоразу стрічають людей, Вони витрачають на них дні, години. Одного разу я зустріла тебе І зрозуміла, що буду вічність жити! Люди переймаються за взаємність Інколи ще за любов і безпеку Мені достатньо погляду твого, Щоб зрозуміти всю сутність кохання. Люди переймаються за швидкість, Раціональний розвиток, «не поспішити». Я ж з тобою забуваю про значення«час», Ми пливемо своєю течією життя. Люди часто забувають про кохання, Беручи зайвий келих вина… Ми ж розпалюємо щодня це багаття Палкої любові, турботи й пізнання. Люди знаходять з-поміж себе рідних Один для одного, мов нерозлучні. Для мене ж найрідніше твоє серденько, Твої міцні обійми й палкі кохані вуста. Так би й спала з тобою до ранку, Вкутавшись лише в твої обійми. Знаю, що буде це не востаннє, Коли я зізнають в своєму коханні..
2024-08-12 22:16:45
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2495
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2280