Люди щоразу стрічають людей
Люди щоразу стрічають людей, Вони витрачають на них дні, години. Одного разу я зустріла тебе І зрозуміла, що буду вічність жити! Люди переймаються за взаємність Інколи ще за любов і безпеку Мені достатньо погляду твого, Щоб зрозуміти всю сутність кохання. Люди переймаються за швидкість, Раціональний розвиток, «не поспішити». Я ж з тобою забуваю про значення«час», Ми пливемо своєю течією життя. Люди часто забувають про кохання, Беручи зайвий келих вина… Ми ж розпалюємо щодня це багаття Палкої любові, турботи й пізнання. Люди знаходять з-поміж себе рідних Один для одного, мов нерозлучні. Для мене ж найрідніше твоє серденько, Твої міцні обійми й палкі кохані вуста. Так би й спала з тобою до ранку, Вкутавшись лише в твої обійми. Знаю, що буде це не востаннє, Коли я зізнають в своєму коханні..
2024-08-12 22:16:45
2
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3883
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3456