Сонне місто
Дарина Дорогань
Таке сонне місто в суботу, вранці, Люди зівають і кудись спішать, А деякі, як на голках, чекають відправки — Їхні очі палають й горять. Я сиджу серед людей і не розумію, Чому життя таке швидкоплинне І в чому секрет існування мого. *** Всі спішать на крайній трамвай, Що насолодитись миттю довше. *** Таке сонне місто в суботу, вранці, Пронизую його крізь пальці. Люди дивляться і не знають, Що чекає їх далі, а потім... Вони розгубились і десь заблудились В пізнанні своєї свідомості. Як жаль тих людей, які не знайшли Дороги назад чи початкову точку. Та власне, з чого почалось отаке от блукання? З цікавості дикої, а згодом пізнання Страхіття того, що чекає, тримаючи за пальці. Таке сонне місто в суботу, вранці...
2021-12-11 18:20:50
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Мілена_Мі
Атмосферно! 💫
Відповісти
2021-12-11 18:21:26
1
Дарина Дорогань
@Мілена_Мі дякую 💫
Відповісти
2021-12-11 18:24:09
1
Стефанія Судомора
ваау 😍
Відповісти
2021-12-11 19:31:17
1
Інші вірші поета
Ще не війна Цупкий папір Глибоке пізнання Звертання до "Я"
Інші поети
Foxy Soul
@Foxy_Soul_
Саша
@SashaAW
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3601
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
110
16
9050