Впустила нить
Дарина Дорогань
Мені здається я випустила нить, За яку так сильно трималась. Здається навкруги все сізо-страшним І інколи абсолютним обманом. Я випустила ту срібну нить І падаю сама до безодні. Пробач, не зміг вберегти, Те, що Ти називаєш любов'ю. Пробач, я чесно, не знала, Що буде такий от кінець. Я в безодні почуваюся мляво, Не бачу ні ниті, ні світла, Отець. "Де ти?" - кричу я крізь тумани, "Де ти?" - відбиває в ехо цей ліс. Я заблукала в клубку ночі цієї, Не можу знайти я Тебе, відізвись! Мене веде непомітний Взірець, Він шепче дорогу на вухо. Він каже мені: "Це не кінець, Ти маєш мене тільки слухать." Прямую за голосом таємним і тихим, Що так прориває наскрізь. Здається я бачу світла меркання, Здається, я пізнаю власну душу. - Не звертай на ліво, прямо іди, І весь час — не тільки зараз, Іди по стовбуру міцному й товстому, Не звертай на гілля неправдиві й ламкі. Я слухаю Його, Йому я служу, Нехай і зараз не завжди з Тобою. Я серцем і духом віддаюсь лиш Йому І вірю, що спасіння Його обрету.
2022-02-01 17:49:41
7
0
Інші вірші поета
Поряд Ще не війна Глибоке пізнання Від серця аж до людей
Інші поети
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1290
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2241