ПІСЛЯ СВІТЛА
небесний купол тріснув, наче скло, і сиплеться додолу чорним градом. останнє світло в попелі щезло, лишивши світ з його смертельним ядом. закам'яніле сонце в петлі радіаційних хмар гасне тихо. застигли тіні мертві на землі, немов печатка атомного лиха. холодний промінь ріже далину, пронизує повітря крижаною кров'ю. природа одягла свою труну, окутавшись могильною імлою. годинник б'є останні кроки дня, а морок в'ється чорною рікою. тоне світ у вирі забуття, і тиша стала богом над пітьмою.
2025-02-08 21:44:32
0
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2297
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2054