ПІСЛЯ СВІТЛА
небесний купол тріснув, наче скло, і сиплеться додолу чорним градом. останнє світло в попелі щезло, лишивши світ з його смертельним ядом. закам'яніле сонце в петлі радіаційних хмар гасне тихо. застигли тіні мертві на землі, немов печатка атомного лиха. холодний промінь ріже далину, пронизує повітря крижаною кров'ю. природа одягла свою труну, окутавшись могильною імлою. годинник б'є останні кроки дня, а морок в'ється чорною рікою. тоне світ у вирі забуття, і тиша стала богом над пітьмою.
2025-02-08 21:44:32
0
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2601
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2536