ДО ЦЕРКВИ!
(18+)
троє дітей і пляшка вина дешевого, тьмяного, наче їх доля сумна. "давайте до церкви!" - сміється одна, і ніч поглинає їх, чорна й страшна. старі мури церкви, холодний граніт, ікони похмурі, давно втрачений світ. сміються вони, наливають вино, не знаючи: це - їх останнє кіно. чорні плащі виринають з пітьми, хлопця хапають брудні пазурі. хрест піднімають - гострий, мов спис, в серце встромляють - кривавий прис. кров розлилась, наче озерце багряне, тіло в куточку, ще тепле, ще п'яне. дівчата... їх крики ламали всю ніч, але бог відвернувся, не чув їх спіч. ранок. дві сиві на сходах лежать, очі порожні в нікуди летять. одна не дожила до перших снігів - міст став могилою юних років. друга ж - ходяча печаль в плоті, більше не скаже ні слова ніколи. тільки ікони все ще там сміються, чекаючи інших, що з ночі вернуться.
троє дітей і пляшка вина дешевого, тьмяного, наче їх доля сумна. "давайте до церкви!" - сміється одна, і ніч поглинає їх, чорна й страшна. старі мури церкви, холодний граніт, ікони похмурі, давно втрачений світ. сміються вони, наливають вино, не знаючи: це - їх останнє кіно. чорні плащі виринають з пітьми, хлопця хапають брудні пазурі. хрест піднімають - гострий, мов спис, в серце встромляють - кривавий прис. кров розлилась, наче озерце багряне, тіло в куточку, ще тепле, ще п'яне. дівчата... їх крики ламали всю ніч, але бог відвернувся, не чув їх спіч. ранок. дві сиві на сходах лежать, очі порожні в нікуди летять. одна не дожила до перших снігів - міст став могилою юних років. друга ж - ходяча печаль в плоті, більше не скаже ні слова ніколи. тільки ікони все ще там сміються, чекаючи інших, що з ночі вернуться.
2025-01-27 02:50:33
0
0