МИ ІСНУЄМО

ніхто і ніколи

життя - це танець на краю прірви де кожен крок може бути останнім а може стати початком нового танцю ми всі - самогубці в відстрочці щодня вибираємо: жити чи ні газ у духовці чи ранкова кава знайомий з сімнадцятого поверху стрибнув у вічність а ми сміємося, бо це краще, ніж плакати і знову відкладаємо свій останній день доки є дешеве вино і новини з абсурдними заголовками доки є люди, готові стрибнути у воду за незнайомцем ми продовжуємо дихати, хоч і через силу повії з мертвими очима і музиканти з глухими вухами всі ми - акробати на канаті життя але іноді досить одного погляду, одного слова щоб знову захотіти побачити, як сходить сонце як пахне кава у недільний ранок ми живемо від одного "майже" до іншого від одного "ледве не" до наступного це і є наше велике "завжди" японська музика з радіо спотіфаю несподівані дзвінки старих інтрижок все це - нитки, що тримають нас у цьому світі ми пишемо про смерть, щоб залишитися живими ми п'ємо, щоб згадати, як це - відчувати ми падаємо, щоб знову встати і навіть якщо "я не вірю в бога" грає без упину ми знаходимо сили дожити до суботнього шабату бо життя - це звичка, від якої важко відмовитися кожен раз, коли на небі з'являється нова зірка вона нагадує нам що наші мрії можуть збутися тож ми продовжуємо свій танець на краю прірви, на межі свідомості між життям і смертю, між відчаєм і надією бо поки ми можемо сміятися над абсурдом буття поки можемо плакати над красою світанку ми існуємо. і це вже щось...

2024-08-28 01:01:12

1

0

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3672

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5239