ТАНЕЦЬ ТІНЕЙ
(18+)
тисячі версій мене розкидані по вулицях міста, як недопалки та пляшки. хтось бачить тінь, інший - світло, а я? я просто намагаюсь не наступити на власне відображення у калюжах після дощу. сором'язливість чи нахабство? доброта чи холод? хто, блять, це все вирішує? я - це я лише для себе, а для інших - лише проекція їхніх страхів, бажань і розчарувань. у барі, в метро, на роботі - всюди різні версії мене танцюють свій безглуздий танець. і я сміюсь, бо це все - лише гра тіней на стінах печери нашого життя. а істина? нахуй істину! вона така ж п'яна, як і я цього вечора.
2024-08-20 03:44:10
0
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4099
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11235