ТАНЕЦЬ ТІНЕЙ
(18+)
тисячі версій мене розкидані по вулицях міста, як недопалки та пляшки. хтось бачить тінь, інший - світло, а я? я просто намагаюсь не наступити на власне відображення у калюжах після дощу. сором'язливість чи нахабство? доброта чи холод? хто, блять, це все вирішує? я - це я лише для себе, а для інших - лише проекція їхніх страхів, бажань і розчарувань. у барі, в метро, на роботі - всюди різні версії мене танцюють свій безглуздий танець. і я сміюсь, бо це все - лише гра тіней на стінах печери нашого життя. а істина? нахуй істину! вона така ж п'яна, як і я цього вечора.
2024-08-20 03:44:10
0
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1391
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1390