НАТЮРМОРТ
(18+)
Маруся в саду гуляла, щось шукала, щось чекала. а Дмитро, той хитрий чорт, за кущем творив "натюрморт". пензель в пальцях він тримав, рухами сміливо грав. то водив повільно й ніжно, то руками швидше-швидше. грушу гладив, сливу м'яв, сік уявний проливав. лінії вели до пекла - пристрасть вже його запекла. Маруся трохи підгледіла, сцена їй сподобатись зуміла. «ой, Дмитрику, що за рухи, що за пензель в тебе, друже? може, ти не сливу гладив, а про щось інше мріяв радо? краще б ти мене торкався, рухав, пестив, не ховався!» Дмитро збентежився до краю, та пензель знову не спиняє. «ой, Маруся, не глузуй, краще фарби подаруй!» і от разом, вдвох, під вечір, жар, дихання, пензель пада з рук. він - малює, як уміє, а вона лиш стогне: «Мрія!»
2025-01-20 01:19:07
0
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
ніхто і ніколи
Едем?
Відповісти
2025-01-20 01:25:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3062
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5488