WANNABE

ніхто і ніколи

(18+)
The Walk of Shame, a shattered belay, My soles scraping secret highway. Sober is the new flex, they preach - A glorious vice, these dullards speech. Lost vibe, lust fuck, last lie - The unholy trio blazons my sky. Chasing phantoms in a dipso-reek haze, Damning propriety's drab cliched ways. Yogansen? Bukowski? Yogowski. Label me jester to life's slave rave. Grotesques and freaks, we reveal truth's sting, Flinging off masks that the vile beings cling. DON`T TRY, DON`T TRY, DON`T TRY to reform this soused deviant soul, I'll die as I lived - unrepentant, hole-gridden, sole.

2024-05-13 22:25:28

Інші вірші поета

ОДА СМТ ОБИТЕЛЬ ВАКХА МИ ІСНУЄМО КОНЦЕРТ

Інші поети

Nazar Pytsyk

@bez_talanta

Анастасія Корнецька

@anastasiakornetska

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

108

9242

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11082