АРМАГЕДДОН

ніхто і ніколи

(18+)
про рай базарять знову цілий день, та я, в ці кончені ребуси не вірю! ми - самотні привиди, сучі пси, яких п'яні гноми ловлять з огиди. святими іменами мудрі нас вінчають, аби дух святий присутній був хоть-раз. але, насправді ми - жебраки і зараза, для яких, вищий смисл - це ніжна проказа. бо життя - суцільний срок і хуйова морока, безодня чорна, де павуки хоронять пророка. тоді, нащо гнатись за тими марами бидлоти? життя - то гра чортовська, де всі ми - сироти.

2024-05-14 04:08:59

2

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Морана Біла

Один з Ваших небагатьох віршів, що подобаються. Я мабуть Ваш перший коментатор, успіхів

Відповісти

2024-05-22 16:25:37

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

44

34

8291

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

108

16

9609