АРМАГЕДДОН
(18+)
про рай базарять знову цілий день, та я, в ці кончені ребуси не вірю! ми - самотні привиди, сучі пси, яких п'яні гноми ловлять з огиди. святими іменами мудрі нас вінчають, аби дух святий присутній був хоть-раз. але, насправді ми - жебраки і зараза, для яких, вищий смисл - це ніжна проказа. бо життя - суцільний срок і хуйова морока, безодня чорна, де павуки хоронять пророка. тоді, нащо гнатись за тими марами бидлоти? життя - то гра чортовська, де всі ми - сироти.
2024-05-14 04:08:59
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Морана Біла
Один з Ваших небагатьох віршів, що подобаються. Я мабуть Ваш перший коментатор, успіхів
Відповісти
2024-05-22 16:25:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
43
15
1196
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1478