АРМАГЕДДОН
(18+)
про рай базарять знову цілий день, та я, в ці кончені ребуси не вірю! ми - самотні привиди, сучі пси, яких п'яні гноми ловлять з огиди. святими іменами мудрі нас вінчають, аби дух святий присутній був хоть-раз. але, насправді ми - жебраки і зараза, для яких, вищий смисл - це ніжна проказа. бо життя - суцільний срок і хуйова морока, безодня чорна, де павуки хоронять пророка. тоді, нащо гнатись за тими марами бидлоти? життя - то гра чортовська, де всі ми - сироти.
2024-05-14 04:08:59
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Морана Біла
Один з Ваших небагатьох віршів, що подобаються. Я мабуть Ваш перший коментатор, успіхів
Відповісти
2024-05-22 16:25:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10435
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2309