Нічні сесії
Я знову заблукала у твоїх очах. На терезах – «так» і «ні»: Зараз – не зараз — Все, як в житті. Дозвольте скласти іспит знову. Я почну свою промову З останньої літери «я». Обертом земля Під моїми ногами Крутиться. Ми В космосі, Я і ти – Астронавти Зі старих гравюр. Не потрібно багато купюр, Щоб доторкнутись руками, Притулитись губами І полетіти, Де ще не були. Байдуже, скільки ви Поставите в кінці, Люблю здавати при комісії.. Оргії.. Голі Та ненаситні Нічні сесії З тобою.
2018-04-29 20:27:18
47
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
@Mene.net 😉😘
Відповісти
2018-05-01 07:32:23
1
Мила Тихонова
Вау, це просто неперевершено!
Відповісти
2018-05-12 08:17:29
2
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Відповісти
2018-05-12 08:42:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2306
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
52
9
1911