Нічні сесії

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я знову заблукала у твоїх очах. На терезах – «так» і «ні»: Зараз – не зараз — Все, як в житті. Дозвольте скласти іспит знову. Я почну свою промову З останньої літери «я». Обертом земля Під моїми ногами Крутиться. Ми В космосі, Я і ти – Астронавти Зі старих гравюр. Не потрібно багато купюр, Щоб доторкнутись руками, Притулитись губами І полетіти, Де ще не були. Байдуже, скільки ви Поставите в кінці, Люблю здавати при комісії.. Оргії.. Голі Та ненаситні Нічні сесії З тобою.

2018-04-29 20:27:18

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

@Mene.net 😉😘

Відповісти

2018-05-01 07:32:23

Мила Тихонова

Вау, це просто неперевершено!

Відповісти

2018-05-12 08:17:29

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

@Мила Тихонова Дякую.

Відповісти

2018-05-12 08:42:10

Подобається

Інші вірші поета

Моя мрія Щось про себе.. DM Чекай мене, я повернусь

Інші поети

Яся Маслюк

@venera_h

Любов Гаврищук

@lyubov_gavrishchuk

Andrii Katiuzhynskyi

@Katiuzhynskyi_Andrii

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

7598

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

6656