Ти приходив до мене у снах безліч разів,
Але я жоден не можу згадати.
Ти розбивав усі мої уявлення про людей та світ
Стільки місяців, що я вже не згадаю ті, які мала до тебе.
Неначе ті вікна, дзеркала, порцелянові чашки й тарілки
Ти розбивав усі мої уявлення про людей та світ,
Але, врешті–решт, це не здивувало мене.
Бо ти так схожий на мого колишнього,
Якщо так можна назвати його,
Якщо він досі такої думки про себе.
Вона шукала причини там, де не варто було б,
А потім відповідала за свої вчинки перед самою собою.
Вона створювала все нові і нові бар'єри,
Які відділяли світ від вас, але нічого не змінювали.
Рів, замок, темні ліси та маленькі містечка
Були все новими і новими бар'єрами,
Але ти знав, що так неправильно.
Бо я так схожа на твою колишню.
Таку мрійливу та грішну,
Таку світлу зовні і темну всередині відьму.
Схоже, рів, замок, темні ліси та маленькі містечка
Були все новими і новими бар'єрами,
Але вони як ті вікна, дзеркала, порцелянові чашки й тарілки,
Що ти розбивав, а я на колінах вкотре збирала.
Бо ніщо не може бути чистіше й крихкіше тебе самого
І ніхто не вміє мститися так, як я.
17.08.2019