Ти зміг би
Я бачу темряву,
Ти – світло,
Наступний мій хід,
Але ти не знаєш правил гри,
Ти говориш слова,
Я змінюю їх послідовність,
Ти даруєш мені обіцянки,
Але я бачу лиш перешкоди.
Кожен з нас шукає сенс життя,
Але, схоже, не там.
Ми творимо щось
І не можемо дати цьому ім'я.
Ти – людина,
Я теж.
Ми – гравці,
Які виграли життя в лотерею.
Ти зміг би намалювати картину про нас,
Але тобі не вистачає фарб
І я не відкрилась тобі.
Ти зміг би написати історію про нас,
Але не можеш підібрати слів.
Що ж робити з цією невизначеністю,
Коли я досі намагаюся знайти себе,
А ти шукаєш відповідь на мої питання?
Але якби я наважилася спробувати з тобою...
Твоя книга відкрита,
Та я не поспішаю читати її.
Я не знаю чи в твоїй душі вистачить для мене місця,
Тому не підходжу близько.
Якщо ти спробуєш усміхнутися,
Не забудь запитати, чому я плачу.
Тобі під силу все,
Але чи мені?
Ти зміг би сфотографувати нас,
Але не можеш підібрати вірний фон
І я постійно тікаю від тебе.
Ми змогли б збудувати наше життя,
Але нам не вистачає цеглин.
Якби ми наважилися спробувати разом...
Я пишу,
Ти малюєш,
Щось ламається,
Щось створюється.
Ти сповнений віри, коли помічаєш падаючу зірку,
Я її втрачаю, дивлячись на сонце, що сходить.
2017
2019-08-10 17:53:18
3
0