Це почуття прекрасне

Ксенія Тарновська

Твій погляд змушує мене ховатись, Хоча я знаю, що це марно. Твої очі заворожують, Але я не хочу дивитись у них. Моє серце у твоїх руках. Я не можу його визволити. Стежка в небо простягається, а я думаю... Це почуття прекрасне, Всі слова сказані – правда. Це почуття прекрасне, Але я від нього втікаю. Птахи співають під моїм вікном: "Не варто тікати". Я знову чую твій голос, Шукаю відповідь на почуття. Я ховаюсь за уявною стіною, Яка не в змозі захистити. Квіти розквітають, А я хочу щоб моє серце зів'яло. Безсонними ночами я чекаю на відповідь серця. Підкажи, підкажи... Твоє ім'я крутиться без зупину в моїй голові. Зупини це, зупини... Вода стікає увесь час, так само, як мої сили. Допоможи мені, допоможи... Це почуття прекрасне... В цих думка я тону. Ця надія прекрасна... Але попри все я знову безсонними ночами чекаю на відповідь серця. Підкажи, підкажи... 2017

2019-08-12 10:01:22

3

0

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

1650

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1677